|
ГАСТРОДУОДЕНІТ У ДІТЕЙ
Захворювання шлунка та дванадцятипалої кишки у дітей мають тенденцію до невпинного зростання, а сама патологія характеризується групою особливостей, що відсутні у дорослих. Водночас, звертає на себе увагу зростання саме хронічної патології, що обумовлює медико-соціальну її значимість. Від лікаря вимагається знати основні діагностичні критерії, обсяг обов’язкового обстеження, щоб своєчасно діагностувати хворобу та запобігти виникненню ускладнень.
Коротке викладення матеріалу
|
Фактори ризику
гастродуоденальних
хвороб: |
- вік дитини (перші прояви у молодшому шкільному віці) ;
- стать(частіше хворіють дівчатка) ;
- пренатальні фактори: гестози вагітних, асфіксія, пологова травма, мала маса тіла при народженнї (2000 г і менше) ;
- обтяжена спадковість в родині по захворюваннях ТК;
- раннє штучне вигодовування (або змішане) до 1 року;
- обтяжений харчовий анамнез: нерегулярне, одноманітне;
- перенесені інфекційні захворювання, вогнища хронічної інфекції, алергоз, невроз, глистяні інвазії.
|
|
Фактори, які спричиняють гастродуоденальні захворювання:
|
- аліментарні чинники: порушення режиму харчування, переїдання, зловживання холодними, гарячими, гострими стравами, консервованими продуктами;
- спадкова схильність;
- вогнища хронічної інфекції,
- інтоксикація, харчова алергія;
- кишковий дизбактеріоз
- наявність
Helicobacter pylori.
|
|
Патогенез гастродуоденальних захворювань:
|
- тривалий вплив шкідливих чинників на слизову оболонку;
- пошкодження захисного слизового бар
’єру;
- порушення регенерації епітелію, дистрофія, зміни ультраструктури клітин залозистого апарату шлунка;
- порушення центральної і ендокринної регуляції;
- дискоординація між процесами збудження і гальмування;
- зміни моторної функції травного каналу.
|
Діагностичні критерії гострого гастриту
Анамнез:
- погрішності в харчуванні: переїдання, вживання холодної або гарячої їжі, незрілих фруктів, ягід, харчових алергенів (яйця, шоколад, цитрусові), лікарських засобів (аспірин, цитостатики, преднізолон) .
Клінічні:
- біль із локалізацією в надочеревинній ділянці, що виникає після їжі, через декілька годин;
- відчуття важкості;
- блювання їжею або неперетравленими її рештками з кислуватим запахом, що приносить полегшення;
Параклінічні:
- бактеріологічне дослідження блювотних мас, калу, ФГДС, при затяжному перебігу.
Лікування гострого гастриту
- промивання шлунка;
- послаблювальні засоби;
- гарячий чай;
- тепла грілка на живіт;
- дієта (3-4 дні) рідкі каші, кисіль, желе;
- на 2-3 тижні виключити з раціону копченості, гостру, смажену, жирну їжу.
Класифікація хронічного гастродуоденіту
(Сідней, 1990 з доповненнями)
1. За етіологією:
- інфекційний (гелікобактер-асоційований, вірусний, грибковий) ;
- хімічний;
- аутоімунний;
- алергічний;
- особливі форми (еозинофільний, гранулематозний) ;
- не диференційований за етіологічним чинником.
2. За локалізацією:
- осередковий (антральний, фундальний) ;
- розповсюджений (пангастрит) .
3. За морфологічними ознаками:
а) ендоскопічна характеристика:
- поверхневий,
- гіпертрофічний,
- ерозивний,
- геморагічний,
- субатрофічний,
- змішаний.
4. За станом секреторної функції шлунка:
- підвищена;
- в нормі;
- знижена.
5. За фазою патологічного процесу:
- загострення,
- неповна ремісія,
- ремісія.
Діагностичні критерії (клінічні)
|
Хронічний гастрит з підвищеною
(або нормальною) секрецією: |
- Болі в животі, пов
’язані з їжею, часто виникають натще, ранні болі (характерні для фундального гастриту) , пізні болі (при антральному гастриті) , нічні болі.
- Характерні прояви диспепсичного синдрому: відрижка кислим, відрижка повітрям, печія, нудота, схильність до закрепів.
- При пальпації чітка болючість в епігастрії, пілородуоденальній зоні.
|
|
Хронічний гастрит
із зниженою секрецією:
|
- Прояви диспепсичного синдрому переважають над больовим (відрижка їжею, нудота, відчуття гіркоти в роті, зниження апетиту, метеоризм, нестійкий характер випорожнень.
- Болі в животі ниючого характеру з локалізацією в епігастрії, найчастіше після їжі, відчуття важкості та переповнення у верхній частині живота.
- Виражений синдром ендогенної інтоесикації (втомлюваність, головний біль, емоційна лабільність) .
- Пальпаторно незначна болючість в епігастрії, найчастіше поширена.
- Болі в животі (ниючі, тривалі, що виникають вранці, натщерце та через 1, 5-2 години після їжі) ; часто (до 40%) гострий, приступободібний, але нетривалий характер болю, який локалізується в епігастрії (98 –100 %) , в правому підребер’ї (60 %) , навколо пупка (45 %) ;біль посилюється після їжі та фізичного навантаження;
- Прояви диспепсичного синдрому: відрижка, печія, тривала нудота, важкість після їжі, відчуття гіркоти в роті, метеоризм, закрепи;
- Симптоми ендогенної інтоксикації: емоційна лабільність, часті головні болі, дратівливість, слабкість;
- Пальпаторно: розлита болючість в епігастрії, пілородуоденальній зоні, при ерозивному- локальне напруження м
’язів.
|
|
Обсяг одноразових
обов’язкових обстежень : |
- Загальний клінічний аналіз крові,
- Клінічний аналіз сечі,
- Біохімічний аналіз крові (загальний білок та білкові фракції) ,
- Тести на
Helicobacter pylori.
- Дослідження секреторної функції шлунка (рН-метрія або фракційне дослідження шлункового вмісту) ,
- ЕФГДС з прицільною біопсією та гістологічна діагностика
Helicobacter pylori.
- УЗД внутрішніх органів.
- Рентгенологічне дослідження шлунка та дванадцятипалої кишки (моторно-евакуаторні порушення) .
|
|
При необхідності: |
- Аналіз калу на скриту кров.
- Гістологічне дослідження біоптатів.
- Імунограма.
|
|
Диференціальна діагностика:
|
- Функціональні розлади травного каналу.
- Захворювання гепатобіліарної системи.
- Диспанкреатизм.
- Атипові форми апендициту.
- Глистяні інвазії.
- Пієлонефрит.
- Природжені аномалії розвитку кишок і брижі.
|
Загальні принципи лікування
(при загостренні хронічних гастриту і гастродуоденіту)
1. Індивідуальне вирішення питання про амбулаторне чи стаціонарне лікування хворого.
2. Вибір режиму (ліжковий, напівліжковий, палатний).
3. Призначення дієтичного харчування.(стіл №1, 2, 5).
4. Медикаментозне лікування з метою
а) нормалізації кортиковісцеральних порушень;
- адаптогени;
- седативні засоби;
б) нормалізації секретоної діяльності шлунка:
- при гіперацидних станах призначають антисекреторні препарати (М1-холінолітики (гастроцепін: дошкільнятам по ½ таблетки 2 рази в день, школярам по 1 таблетці 2 рази в день, за 30 хвилин до їжі; курс вживання 4-6 тижнів) або блокатори Н2-рецепторів гістаміну (ранітідин призначають дітям, старшим 12 років по 150 мл 2-3 рази в день; фамотідин по 20 мл 2 рази в день або 40 мл на ніч протягом 2-х тижнів; надалі базисними препаратами будуть комплексні антациди (смекта, маалокс, фосфалюгель) впродовж 10-20 днів;
- при гіпоацидних станах використовують стимулятори шлункової секреції протягом 3-4 тижнів.
в) відновлення моторно-евакуаторної функції шлунка:
- прокінетики (мотіліум по 2, 5 мл на 10 кг маси тіла 3 рази на добу, до їжі, 7-10 днів.
г) відновлення балансу між факторами агресії та захисту слизової оболонки:
- цитопротектори: актовегін, вітаміни А, В, Е, фолієва кислота (протягом 4-6 тижнів) ;
- синтетичні простогландини: місопростол по 200 мкг 4 рази в день, під час їжі, 4-8 тижнів.
д) ерадикації причинно-значимого (за даними спеціальних методів дослідження) Helicobacter pylori, потрійна терапія впродовж 7 днів у одній із наведених комбінацій:
- Де-нол по 120-240 мг 3 рази на день+ фуразолідон по 0, 05-0, 1 г 4 рази на день +амоксицилін по 250-500мл 2 рази на день.
- Де-нол по 120-240 мг 3 рази на день+ фуразолідон по 0, 05-0, 1 г 4 рази на день +кларитроміцин(еритроміцин) по 250 2 рази на день.
- Де-нол по 120-240 мг 3 рази на день+ метронідазол 250-500мл 2 рази на день +амоксицилін по 250-500мл 2 рази на день
е) симптоматична терапія при вираженому больовому синдромі призначають спазмолітики (но-шпа, галідор) або М2-холінолітики (метацин) .
5. Фізіотерапевтичне лікування:
- при гіпоацидних станах –гальванізація ділянки шлунка, електрофорез із Са, електростимуляція за допомогою діадинамічних струмів;
- для нормалізації секреторної і моторної функції шлунка –індуктермія, діадинамометрія, мікрохвильова чи високочастотна терапія;
- в період неповної ремісії: магнітотерапія, електросон, теплолікування, водолікування.
6. Немедикаментозні методи лікування:
- рефлексотерапія,
- фітотерапія,
- гомеопатія.
Зразок написання рецептів по даній темі:
#
Rp: Tab.Halidori 0, 1 № 10
S:По ½ табл. 2 рази в день(дитині 6 років)
#
Rp:Gastrozepini 0, 025
D.t.d № 5 in tab.
S:По ½ табл. 2 рази в день за 30 хв до їжі (дитині 11 років) .
#
Rp: Gastali 10 ml
D.T.D. № 30
S:Приймати вміст пакетику (по 1 пакетику) 3 рази в день через 1, 5- 2 години після їжі, 4-й раз –перед сном (дитині 8 років)
#
Rp: Maaloxi 250 ml
D.T.D. № 1
S:По 10 мл 3 рази в день, через 1, 5- 2 години після їжі, 4-й раз –перед сном
(дитині 11 років)
#
Rp:Methacini 0, 002
D.t.d № 5 in tab.
S:По ½ табл. 2 рази в день (дитині 5 років) .
#
Rp:Metoclopramidi 0, 01
D.t.d № 20 in tab.
S:По 1 табл. 2 рази в день за 15-20 хв до їжі (дитині 10 років) .
#
Rp:Omeprazoli 0, 02
D.t.d № 40 in tab.
S:По 1 табл. 2 рази в день перед їжею, впродовж 2 тижнів (дитині 12 років) .
#
Rp:Ranitidini 0, 15
D.t.d № 50 in tab.
S:По 1 табл. 2 рази в день після їжі (дитині 8 років) .
#
Rp: Furazolidoni0, 05
D.T.D. № 10 in tab.
S:Приймати по 1 табл 4 рази в день через 15- 20 хв після їжі (дитині 11 років).
#
Rp:Metronidazoli 0, 25
D.t.d № 10 in tab.
S:По 1 табл. 2 рази в день після їжі (дитині 10 років) .
Диспансерне спостереження
При хронічному гастриті дитина знаходиться на обліку у лікаря протягом 3 років від останнього загострення; кратність огляду – 2 рази на рік;ендоскопічне дослідження не менше 1 раз на рік.
При ерозивному гастриті-5 років.Кратність огляду та ендоскопічне дослідження не менше 2 разів на рік.
При хронічному гастродуоденіті – 5 років.Кратність огляду та ендоскопічне дослідження не менше 1 разу на рік.
При ерозивному гастродуоденіті – 5 років. Кратність огляду-3 рази на рік, ендоскопічне дослідження 2 рази на рік.
Профілактика
Первинна Оберігати дитину від фізичного та емоційного перевантаження;
Фізіологічне харчування;
Санація вогнищ інфекції.
Вторинна Динамічне спостереження педіатром;
Дотримання дієти;
Група фізкультури підготовча або спеціальна ;
Протирецидивне лікування в осінньо-зимовий та зимово-весняний періоди
(1 – 2 місяці);
фітотерапія;
санаторно-курортне лікування;
своєчасне лікування інтеркурентних захворювань.
|