Виразкова хвороба набуває нового значення у педіатричній практиці, оскільки дана патологія значно помолодшала, пік захворюваності припадає на 9-11 років; в структурі патології органів травлення cтановить 1,7-16 %. Привертає увагу і та обставина, що збільшилася доля “німих” виразок, коли захворювання діагностується на висоті ускладнень, зокрема кровотечі. З цих міркувань знання клініки і лікування виразкової хвороби у дітей необхідні лікарям різної спеціалізації для своєчасної діагностики і попередження ускладнень.

Фактори, що спричиняють розвиток витазкової хвороби

Генетично обумовлена схильність (у 30-40%) Огріхи в харчуванні (споживання сухої, грубої їжі, консервів, дуже гарячої або холодної їжі, зловживання приправами, напівфабрикатами) Шкідливі звички (паління, алкоголь, токсикоманія) Нервово-психічні перевантаження (конфлікти в школі, сім’ї) Порушення рівноваги нервово-вегетативного і ендокринного тонусу (пубертатний період) Тривала персистенція у слизовій оболонці Helicobacter pylori

Патогенез

Переважання факторів агресії над факторами захисту слизової оболонки під впливом порушення координуючої функції ЦНС

1. Клініко-ендоскопічна стадія:

• Гостра виразка
• Початок епітелізації
• Заживлення виразкового дефекту слизової оболонки при наявному гастродуоденіті
• Клініко-ендоскопічна ремісія

2. Фази: загострення, неповна клінічна ремісія, клінічна ремісія.
3. Локалізація: шлунок, дванадцятипала кишка, подвійна локалізація.
4. Форма: без уокладнень, з ускладненнями (кровотеча, пенетрація, перфорація, стеноз пілоруса, перивісцерит).
5. Функціональна характеристика: кислотність шлункового вмісту та моторика (підвищені, знижені, в нормі).
6. Етіологічна характкристика: Helicobacter pylori-асоційована, Helicobacter pylori- неасоційована.

Критерії діагностики

Наявність факторів ризику виникнення ВХ та спадкової схильності (45-75%); Спадкові маркери гістосумісності для ВХ дванадцятипалої кишки – НLА В5 (в українській популяції – В5); Група крові О(1); Вроджений дефект a 1-антитрипсину; Вроджений дефект b 2-макроглобуліну

I стадія (гостра виразка)

Провідний симптом – біль: Епігастрій, пілородуоденальна зона; Натще або пізній біль (через 2-3 години після їжі); Нічний біль (50-60%); Мойнігановський ритм: голод® біль® прийом їжі® полегшення® і т.д. У вигляді нападу або ниючий; Часто іррадіація в спину, поперек. Диспепсичний синдром: Печія; Нудота; Кисла відрижка; Блювання. Синдром неспецифічної (ендогенної) інтоксикації: Емоційна лабільність; Вегетативні розлади; Головний біль. Пальпаторно: Виражена болючість у пілородуоденальній зоні та в епігастрії; Наявність симптому Менделя; Локальна напруга м’язів; Шкірна гіперестезія в зонах Захар’їна-Геда.

II стадія (початок епітелізації)

Біль: Зберігається пізній біль, переважно вдень; Мойнігановський ритм менш виражений; Біль, в основному, ниючого характеру; Іррадіація болю зникає Диспепсичні прояви зменшуються. Пальпаторно: при поверхневій пальпації болючість відсутня, відсутні зони шкірної гіперестезії, зберігається локальна напруга м’зів

III стадія (заживлення виразки)

Біль: Періодичний пізній біль та біль натще; Відчуття голоду (як еквівалент нічного болю) Диспепсичні прояви відсутні. Пальпаторно зберігається помірна болючість у гастродуоденальній зоні при глибокій пальпації.

Період ремісії

Скарги відсутні, зберігається болючість при глибокій пальпації.

Легкий

Термін загоєння виразки до 1 місяця; Ремісія більше 1 року; Відсутність ускладнень.

Середньої тяжкості

Термін загоєння виразки від 1 до 2 місяців; Ремісія менше 1 року; Відсутність ускладнень.

Тяжкий перебіг

Нетипова локалізація виразки; Численні дефекти; Термін загоєння більше 2 місяців; Часті рецидиви (більше 2 разів на рік).

Обов’язкові

Клінічний аналіз крові; Клінічний аналіз сечі; Біохімічний аналіз крові: загальний білок та його фракції; Гістологічне (цитологічне дослідження); Тести на Helicobfcter hylori (швидкий уреазний, бактеріологічний, дихальний уреазний тест, серологічний, імуноферментний аналіз); Досдідження шлункової секреції (рН-метрія, фракційне дослідження шлункового вмісту); Фіброезофагогастродуоденоскопія з прицільною біопсією; УЗД органів черевної порожнини.

При необхідності

Аналіз калу на скриту кров; Імунограма; Аналіз крові на гормони (гіпергастринемія, гіперсоматотропінемія) Рентгенологічне обстеження (для діагностики моторно-евакуаторних порушень, дуоденостазу).

Режим

Індивідуальне для кожного хворого вирішення тривалості та об’єму обмежень у руховому режимі

Дієта

Стіл №1а® №1® №5. Їжа хімічно, фізично, термічно щадна, вживання їжі часте, невеликими порціями.

У випадку НР – асоційованій ВХ

Призначення потрійної або квадротерапії протягом 7-10 днів (див. гастродуоденіти); антисекреторна терапія (блокатори Н2-рецепторів гістаміну 2-4 покоління (ранітідін* - разова доза 150 мг, добова - 300-450 мг; фамотідін – разова доза 20 мг, добова – 40 мг; нізатідін* - разова 0,15 (0,3)г, добова доза 0,3 г) або М1-холінолітики (гастроцепін – за 30 хвилин до їжі – діти до 12 років – по ½ таблетки 2 рази в день, більше 12 років – по 1 таблетці 2 рази в день) впродовж 3-4 тижнів з наступною поступовою відміною.

Після відміни антигелікобактерної терапії: Цитопротектори : смекта (дітям після 2 років: 2-3 пакетики в день між прийомами їжі; вентер – за 30-60 хвилин до їди, по 0,5-1,0г 3 рази в день і четвертий на ніч; ліквірінтон-за 30-40 хвилин до їжі; дітям до 7 років - по 1 таблетці 3 рази в день, дітям після 7 років - по 1-2 таблетки 3-4 рази в день. Репаранти: спіруліна, обліпихова олія; При порушеннях моторики: мотіліум в дозі 0,25- 1мг/кг маси тіла, 3-4 рази в день, за 15-20 хв. до їжі; тривалість призначення 10-14 днів. Седативні (персен) або антистресорні (сибазон) засоби. Симптоматичне лікування: а) спазмолітики: но-шпа (по1-1,5мг/кг маси тіла1-3 рази в день), галідор (дошкільнятам по 0,05г 2 рази в день, школярам по 0,05-0,1г 2 рази в день), метацин (діти 4-7 років по 0,001-0,0015г,8-14 років – 0,002-0,004г 2-3 рази в день), протягом 10-15 днів. б) полівітамінні препарати – 4 тижні. Фізіотерапевтичне лікування: індуктотермія, НВЧ, діадинамотерапія, електрофорез із спазмолітиками, гальванізація ділянки шлунка.

У випадку НР-неасоційованої ВХ

Обсяг лікувальних заходів ідентичний, окрім проведення ерадикаційної терапії.

Первинна

Раціональний режим. Фізіологічне харчування. Запобігання фізичному та емоційному перевантаженню.

Вторинна

Динамічне спостереження педіатром: перші 6 міс – 1 раз на 2 міс, потім – 2-3 рази на квартал, у подальшому – 2 рази на рік. Дієта: стіл №1 на 4-6 міс, потім стіл №5. Група фізкультури – спеціальна. Протирецидивне лікування восени і навесні: антациди, холінолітичні засоби. Санаторно-курортне лікування: Моршин, Трускавець, Березовські мінеральні води, Рай-Єланівка. Санація хронічних вогнищ інфекції. Не призначати медикаментів, що пошкоджують слизову оболонку шлунка і ДПК.